ОПИС

Виривок за рецензиї

Юнаки Олеярових приповедкох на своєй животней драги наиходза на препреченя хтори дзекеди пробую ришиц сами, а дзекеди ше операю на другу особу, глєдаюци свойо щесце на способ як можу и як им ше видзи же найлєпше, ношаци зоз собу зайдичку у хторей терха їх походзеня, традициї и власни психофизични капацитети. Инсерти ту, описаних розличних животох раз духовити, раз очековани, а часто и нєочековани, аж и траґични, та таки яки су дати одкриваю вельку правду же ше кажди чловек намага досягнуц тото цо го цагало або дриляло до ситуацийох у яких ше одкриваю його чловечески прикмети, хтори у сущносци причина прецо спокуси на хтори наиходзи ришує праве так. Писатель ше и на тот завод потвердзує як способни влапиц тоту главну нїтку по хторей ше руша док приповеда приповедку, а источасно остава вирни реализму як стилу за хтори ше опредзелєл. Односно, у тим случаю, потвердзує же порвисла, односно сноп до хторого зме повязани одредзує и нашу поєдинєчну моц. На тот завод ше дакеди експлицитнєйше, а даґдзе лєм поштредно, або аж и скрито, вичитує авторово руске походзенє, цо тот рукопис цесно вяже за класичну и найлєпшу актуалну руску литературу.

Ирина Гарди Ковачевич